Tablica nr 11 – Chopiegowa, Plama, Zielona Droga (Grüner Weg)

Chopiegowa, poprzednie nazwy to Rotland (według relacji mieszkańców jest to najstarsza nazwa tej części Kocur), Pnioki. Nazwa Rotland wywodzi się od warstwy czerwonej gliny, która tu występuje. Nazwa Chlopie Glowa występuje w urbarzu rzędowickim z 1820 roku, przy określeniu miejsca dzierżawy pól[1]. Historia ostatniej nazwy Pnioki, związana jest z pewnym wydarzeniem. Fryderyk August III Wettyn sprzedaje w 1927 roku, po wycince drzew obręb leśny 131 Kotzuren. W tym czasie nazwa tego terenu zmienia się w potocznej mowie z Rotlandu na Pnioki. Mieszkańcy Kocur kupują pola z pniami i żartują, że przy pniach trzy razy się ogrzewają. Pierwszy raz jak wyrywają je z ziemi, drugi jak je łupią na drewno, a trzeci jak je palą w piecu. Podczas karczowania resztek zarośli znaleziono męską czaszkę lub całą głowę. Od tego czasu teren ten nosi nazwę Chopiegowa. 

Chopiegowa wiosną, Źródło: Archiwum prywatne

Plama. Na przełomie XIX i XX wieku, używano gliny do produkcji cegieł z pobliskich wyrobisk. Woda do wyrobisk płynęła rowem przez Kamienny Most. Obecnie most kamienny został zastąpiony betonowym przepustem. Obok na pastwiskach w latach 30-tych ubiegłego wieku, odbywały się festyny dla mieszkańców Kocur – Tag der Heimat in Birkental. Ślązacy mówili Heimatfest. Obok wyrobisk stała drewniana altana, którą przed wojną wykorzystywano przy organizacji festynów, a po wojnie ukrywali się tam ludzie przed władzami polskimi. Nazwa Plama wywodzi się od wypalonej latem od słońca trawy. Z powodu piaszczystej gleby i braku wody tworzyły się żółte plamy na trawie.

Plama, Źródło: Archiwum prywatne

Zielona droga (Grüner Weg), jest to droga prowadząca od drogi Dobrodzień-Olesno do Langhalei. Jest ona częścią szlaku napoleońskiego. Nazwa pochodzi od  zielonej trawy, która porasta tę drogę. Obok drogi na terenach podmokłych występuje Wawrzynek wilczełyko.

Ślady szlaku napoleońskiego znajdujemy także w sąsiedniej wiosce Klekotnej, gdzie stoi kapliczka upamiętniająca miejsce zabicia i obrabowania żołnierzy napoleońskich[2] oraz w pobliskim Pruskowie[3].

Chopiegowa, Plama, Zielona Droga (Green road)

Chopiegowa, former names are Rotland (according to residents this is the oldest name of this part of Kocury), Pnioki. The name Rotland originates from a layer of red clay that is present here. The name Chlopie Glowa can be found in the urbarium of Rzędowice from 1820[1]. The history of the last name, Pnioki, is connected to some incident. In 1927 Frederick Augustus III of Saxony sold the forest sub-district Kotzuren no. 131. In this time the name of this area changed in everyday speech from Rotland to Pnioki (Tree Trunks). Residents of Kocury bought fields with trunks and made jokes that the trunk allow them to warm up three times. First when they pull them out of the ground, second when chop them and the third time when they burn them in their furnaces. During grubbing the brush up, a male skull or the entire head was found. Since then, this area is called Chopiegowa. 

Plama. At the verge of the 19th and the 20th century clay from nearby mine workings was used to produce bricks. Water flowed to the mine workings through the ditch and the Stone Bridge. Now the stone bridge was replaced by a concrete culvert. In 1930s. on pastures there were festivals for residents of Kocury – Tag der Heimat in Birkental. Silesians called them Heimatfest. Next to the mine workings there was a wooden gazebo and before the war it was used during the festivals and after the war people hid here from Polish authorities. The name Plama comes from sun-scorched grass. Due to the sandy soil and the lack of water, yellow spots emerged on grass.

Zielona droga (Grüner Weg, Green Road) is a road leading from Dobrodzień – Olesno road to Langhaleja. It is a part of Napoleonic route. The name comes from green grass that grows on this road. Daphne mezereum can be found next to the road on wetlands.

Traces of the Napoleonic route can also be found in the neighbouring Klekotna village and there is a chapel commemorating the place where Napoleon’s soldiers were killed and robbed[2], and in nearby Prusków[3].

Chopiegowa, Plama, Grüner Weg

Chopiegowa, frühere Namen waren Rotland (laut den Einwohnern ist dies der älteste Name für diesen Teil von Kocury), Pnioki. Der Name Rotland leitet sich von der hier vorkommenden Schicht aus rotem Ton ab. Der Name Chlopie Glowa wird im Urbar von Rzędowice aus dem Jahr 1820 erwähnt, bei der Beschreibung des Ortes, wo die Felder verpachtet wurden1. Die Geschichte des letzten Namens Pnioki ist mit einem Ereignis verbunden. Friedrich August III. Wettin verkauft 1927, nach dem Fällen von Bäumen, die Waldfläche 131 Kotzuren. Zu dieser Zeit ändert sich der Name dieses Gebietes von Rotland zu Pnioki in der Umgangssprache. Die Einwohner von Kocury kaufen Felder mit Baumstämmen und scherzen, dass sie sich an den Stämmen dreimal wärmen. Das erste Mal, wenn sie diese aus dem Boden reißen, das zweite Mal, wenn sie das Holz spleißen, und das dritte Mal, wenn sie es im Ofen verbrennen. Bei der Beseitigung der Reste des Dickicht wurde ein männlicher Schädel oder ein ganzer Kopf gefunden. Seitdem wird das Gebiet Chopiegowa genannt. 

Plama. Im späten 19. und frühen 20. Jahrhundert wurde der Ton aus den nahe gelegenen Gruben zur Herstellung von Ziegeln verwendet. Das Wasser für die Gruben floss durch einen Graben über die Steinbrücke. Heute ist die Steinbrücke durch einen Betondurchlass ersetzt worden. In der Nähe, auf den Weiden, fanden in den 1930er Jahren Feste für die Bewohner von Kocury statt – Tag der Heimat im Birkental. Die Schlesier nannten es Heimatfest. Neben den Gruben befand sich ein hölzerner Pavillon, der vor dem Krieg zur Veranstaltung von Festen genutzt wurde. Nach dem Krieg versteckten sich die Menschen dort vor den polnischen Behörden. Der Name Plama [Fleck] kommt vom Gras, das im Sommer von der Sonne ausgebrannt wurde. Aufgrund des sandigen Bodens und des Wassermangels bildeten sich gelbe Flecken auf dem Gras.

Der Grüne Weg ist eine Straße, die von der Straße Dobrodzień-Olesno nach Langhalea führt. Sie ist Teil der Napoleonroute. Der Name kommt von dem grünen Gras, das auf dieser Straße wächst. Neben der Straße in den Feuchtgebieten kann man echten Seidelbast finden.

Spuren der Napoleonroute finden sich auch im Nachbardorf Klekotna, wo eine Kapelle an den Ort erinnert, an dem Napoleons Soldaten getötet und ausgeraubt wurden2, sowie im nahe gelegenen Pruskowo3.

Хопєгова, Пляма, Зелена Дорога (Grüner Weg)

Хопєгова, за попередніми назвами Ротланд  (згідно з переказами жителів, це найстарша назва цієї частини Коцур) та Пньокі. Назва «Ротланд» походить від шару червоної глини, що зустрічається тут. Назва «Chlopie Glowa» з’являється в жендовицькому урбарії з 1820 року, при означенні місця оренди полів[1]. Історія останньої назви «Пньокі» пов’язана з певною подією. У 1927 році Фредерік Август III з Веттин після вирубки дерев продає лісову ділянку 131 Kotzuren. У той час назва цієї території змінюється в розмовній мові з Ротланд на Пніокі. Мешканці Коцур купують поля зі пеньками і жартують, що біля пеньків вони зігріваються три рази: перший раз – коли витягують їх з землі, другий раз – коли розколюють на дрова, а третій раз – коли спалюють у печі. При викорчовуванні залишків заростів, було знайдено чоловічий череп або цілу голову. З тих пір ця місцевість носить назву Хопєгова. 

Пляма. На рубежі XIX i XX століть для виробництва цегли використовували глину із виробок поруч. Вода до виробок пливла канавою через Кам’яний міст. В даний час кам’яний міст замінено на бетонний кульверт. В 1930-х роках, поруч з пасовищами проходили фестивалі для жителів Коцур – Tag der Heimat in Birkental. Сілезійці називали це дійство Heimatfest. Поруч із виробами стояла дерев’яна альтанка, яку до війни використовували для організації ярмарків, а після війни люди ховались там від польської влади. Назва Пляма походить від трави, випаленої сонцем влітку. Через піщаний грунт та нестачу води на траві утворювалися жовті плями.

Зелена дорога (Grüner Weg) – це дорога, яка веде від дороги Добродзень-Олесно до Langhalei. Це частина наполеонівського шляху. Назва походить від зеленої трави, яка росте вздовж цієї дороги. Поруч із дорогою на заболочених землях росте вовче лико звичайне.

Сліди наполеонівського шляху знаходимо також в сусідньому селі Клекотна, де стоїть каплиця, яка вшановує пам’ять місця загибелі та пограбування солдатів Наполеона[2], а також у сусідньому Прускові[3].


[1]Archiwum Państwowe w Opolu, urbarz rzędowicki

[2]„Dawno temu w lesie. Einst im Walde” J.Tyrol s. 313

[3]„O KRZYŻU NAPOLEOŃSKIM W PRUSKOWIE” M. Kotala ZGS w Zębowicach s. 35-37 file:///C:/Users/Lati/Downloads/prace-konkursowe-edycji-iii-i-iv.pdf

Dodaj komentarz

Twój adres e-mail nie zostanie opublikowany. Wymagane pola są oznaczone *