Ścieżka edukacyjna
Tablica nr 5

Owcze mostki (Sheep bridges), Schieferbruch (Slate)

Sheep bridges are two wooden bridges. One of them is located over the manually dug ditch and the second one next to the information board. According to residents, the second bridge collapsed a long time ago, probably in the 19th century, and was replaced by a simple culvert. The bridge over the ditch survived to 1987. It was a beautiful and solid structure, however, it was not repaired on a regular basis, and over time water after downpours has washed it away. It was replaced by a culvert with a large drop. The tree alley on both sides leading to the bridge has preserved. The name ‘Owcze mostki’ comes from sheep that were driven over them to pastures in the forest. Next to one of them sheep were bathed in spring before shearing. An excerpt from a book issued in 1829 describes this process[1]:

Schieferbruch – place marked on a map from 1827. Translation of this word means slate (a metamorphic rock that delaminates under external mechanical force[2]). It was used as a roofing material (tiles). After the war till 1990 in Kocury there were two craftsman’s workshop that produced concrete roof tiles.  When this place is inspected a clay pugging, which is burnt on one side and on the other side there is an imprint of wood, and a lot of charcoal, can be found there. Probable there was a slate heating furnace used to make it easier to delaminate.

Owcze mostki (Schäferbrücken), Schieferbruch (łupek łamany)

Schäferbrücken (Owcze oder owczarskie mostki) sind zwei Holzbrücken, die eine liegt über einem von Hand gegrabenen Kanal und die andere neben der Informationstafel. Nach Angaben der Einwohner musste die zweite Brücke schon vor langer Zeit, wahrscheinlich im 19. Jahrhundert, zusammengebrochen sein und wurde durch einen üblichen Durchlass ersetzt. Die Brücke über den Kanal überstand bis zum Jahre 1987. Es war ein wunderschönes und solides Bauwerk, aber es wurde nicht regelmäßig renoviert und im Laufe der Zeit durch Regenwasser weggespült. Es wurde durch einen Wasserkanal mit scharfem Gefälle ersetzt. Auf beiden Seiten blieb eine Baumallee erhalten, die zur Brücke führte. Der Name „Schäferbrücken” entstand vom Treiben von Schafherden auf Weiden im Wald. Neben einer von ihnen wurden im Frühjahr Schafe vor dem Scheren gebadet. Wie es aussah, zeigt ein Fragment eines im Jahre 1829 veröffentlichten Buches[1]:

Schieferbruch – ein auf einer Karte aus dem Jahre 1827 markierter Ort. Das deutsche Wort wird ins Polnische als łupek łamany oder łupek dachówkowy übersetzt (metamorphes Gestein, das sich unter dem Einfluss äußerer mechanischer Kräfte schichtweise teilt[2]). Er wurde zum Bedecken von Dächern (ehemalige Dachziegel) verwendet. Es ist interessant, dass es in Kocury in den Nachkriegsjahren bis 1990 zwei Handwerksbetriebe gab, die Betondachziegel herstellten. Wenn man sich diesen Ort ansieht, findet man Lehmfußboden, der auf der einen Seite gebrannt ist und einen Holzabdruck und große Menge von Holzkohle auf der anderen Seite hat. Es gab dort wahrscheinlich einen Ofen zum Erhitzen des Schiefers, um seine Teilung zu erleichtern.

Овечі містки, Schieferbruch (ламаний сланець)

Овечі або вівчарські містки (Schäferbrücken) – це два дерев’яні містки, один з яких розташований над власноруч викопаним каналом, другий – біля інформаційної таблиці. За інформацією жителів, другий міст обвалився досить давно, ймовірно, у XIX столітті. На його місці побудували звичайний кульверт. Цей над каналом зберігся до 1987 року. Це була красива і міцна споруда, проте її не ремонтували регулярно, і згодом міст змила вода після злив. Його замінили кульвертом з різким падінням. З обох боків збереглася алея дерев, яка веде до мосту. Назва „овечі містки” пов’язана з перегоном отар овець на пасовища у лісі. Біля одного із них овець купали на весну перед стрижкою. У фрагменті книги, виданої у 1829 році,  згадано, як саме це виглядало[1] :

Schieferbruch – це місце, зазначене на карті від 1827 року. Це слово у перекладі означає ламаний сланець, черепичний сланець (метаморфічна порода, яка розшаровується під впливом зовнішньої механічної сили[2]). Він використовувався для покриття дахів (давня черепиця). Цікаво, що у селі Коцури у післявоєнні часи, до 1990 року, існували два ремісничі цехи, які займалися виробництвом бетонної черепиці. Відвідуючи це місце, можна побачити стіну з м’ятої глини – вона з одного боку обпалена, і з другого знаходяться відбиток деревини та велика кількість деревного вугілля. Ймовірно, там була піч для нагрівання сланцю з метою його легшого розшарування.